2017 05 08 sudВерховний Суд засудив до 2 років позбавлення волі суддю-хабарницю з Рівненщини
Антикорупційні відомства в Україні зіштовхнулися з перешкодами у виконанні свого завдання притягнути нечистих на руку чиновників до відповідальності. Попри те, що запізнілі арешти на найвищому рівні нарешті почалися, багато справ досі не доходять до судів, а підозрювані часто виходять на свободу під заставу.
Про це сьогодні пише Bloomberg.
Як зазначає видання, нещодавно екс-депутат Микола Мартиненко вийшов під заставу, затягуючи можливий судовий розгляд справи проти нього. Директор НАБУ Артем Ситник сказав виданню, що рішення випустити Мартиненка з-під арешту стало результатом тиску лояльних до нього депутатів. За його словами, політики нехтують вимогами вже другої української революції за останніх 10 років, яка призвела до повалення режиму Віктора Януковича. Києву знадобилося два роки, щоб повернути 1,5 мільярдів доларів в держбюджет з рахунків колишнього президента.
«Це не тест для НАБУ. Це тест для нашої політичної еліти. Коли депутати починають ображати прокурора, суддю, коли вони відкрито тиснуть, мені знається, що наші еліти провалили цей тест», – сказав Ситник.
Видання нагадує, що крім Мартиненка, судді випустили під заставу голову ЦВК, виконавчого директора НАК «Нафтогаз», а також голову державної фіскальної служби Романа Насірова. За останнього дружина внесла заставу в розмірі 3,7 млн доларів. Усі ці чиновники заперечують корупційні обвинувачення.
Разом із тим, ЄС і США привітали відкриття великих справ за хабарництво. Але вони вказують на важливість створення антикорупційних судів, щоб довести їх до кінця.
«Вчасне створення судів забезпечить повний ланцюг системи кримінального правосуддя, яка матиме за мету побороти корупцію в Україні. Це стане поворотом для успішного продовження антикорупційних реформ», – повідомив Bloomberg представник ЄС.
А поки таких судів немає, на думку програмного директора «Німецького фонду Маршала США» Йорга Форбріга, «гра у пінг-понг» між НАБУ й українськими судами продовжиться.
Він зазначає, що всі зусилля очистити владу від хабарництва все більш відкрито підриває нереформована судова система України, яка сама погрузла в корупції.
«Якщо самі суди не будуть докорінно реформовані, в ідеалі в результаті цього процесу повинна з’явитися окрема гілка для розгляду справ про підкуп, українська боротьба проти корупції не може бути успішною», – переконаний Форбріг.
Президент Венеціанської комісії Джованні Букіккіо заявляв про те, що створення спеціалізованого антикорупційного суду є необхідною умовою подолання корупції та відновлення довіри до судової системи в Україні. Про необхідність створення антикорупційних судів неодноразово заявляли представники громадянського суспільства, директор НАБУ Артем Ситник, а також дипломати ЄС і США.
У той же час, категорично проти цієї ініціативи виступили голова Верховного суду України Ярослав Романюков, а також Вища рада правосуддя.
Міністр юстиції Павло Петренко заявляв, що створення антикорупційного суду буде можливим у 2017 році. Але, як раніше писав у своїй статті для DT.UA доктор юридичних наук, професор Микола Хавронюк, сьогодні необхідний для запуску Вищого антикорупційного суду законопроект все ще відсутній, а перспектива його запуску відсувається на 2018 рік. У теж час, на його думку, створення ВАС, передбачене законом «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30 вересня, найбільш ефективно можна реалізувати через створення розгалуженої системи антикорупційних судів, що включає в себе сам ВАС і вісім судових палат Верховного суду.