2017 06 30 ugoЧерез буцім мовне питання, на Закарпатті проугорськими силами зараз, фактично, відбувається підготовка нової анексії частини України.
Про це в ефірі програми «Прямим текстом» на телеканалі ZIK сказав директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко.
«До України приїжджає посол іншої держави і у громаді каже про те, що потрібно залишити закон Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики». Тому що він – представник Угорщини і хоче з Віктором Орбаном, щоб Угорщина була великою державою. Не ховається і каже, що відбувся з’їзд усіх угорських меншин на теренах Румунії, на якій про це говорили», – прокоментував Павло Гриценко.
Звичайно, не потрібно ображати угорську нацменшину. Але найбільше прав в Україні з усіх етнічних груп, мають саме угорці.
«Ми ніяк не ображаємо угорців, які проживають на території України. Адже загалом вони мають найбільше прав серед національних меншин. Тому що в Україні немає болгарського або румунського інституту чи університету, а є окремий угорський на Закарпатті. Навіть румуни Бессарабії і Буковини все-таки більше інтегровані в український простір. Принаймні, якщо до них заговориш українською мовою, то вони одразу можуть перейти на державну. Але зараз, фактично, йдеться про підготовку нової анексії частини України на Закарпатті, через буцімто мовне питання. Тому що ми чітко не хочемо устами Президента, і законом затвердити, що в Україні як державі українська мова є державною», – додав Гриценко.
Згідно із 10 статтею Конституції України, кожен громадянин зобов’язаний володіти державною мовою. Натомість рівень володіння нею – це інша справа.
«Державна мова повинна безперешкодно функціонувати на всій території, у всіх комунікативних сферах суспільного життя. І у приватне життя благородна демократична конституція України «носа не суне». А суспільне життя мусить бути україномовним», – розповів Гриценко.
Також він наголосив, що якби в Україні велася інша мовна політика, ніколи б не було того, що 30% минулорічних випускників закарпатських шкіл не подолали мінімальний бар’єр у знанні української мови.
«Якщо 7-8% дітей не знає мови, то це є спільною ганьбою для нас. Це означає, що ми не допрацьовуємо. Було створено передумови, коли державну мову можна не знати. І все через закон Ківалова-Колісніченка», – зазначив директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко.