2017 08 08 pol
Антиукраїнські випади польської політики пов’язані з відсутністю національної ідеї, яка б об’єднувала Польщу після розвалу комуністичного блоку.

Про це йдеться у аналітичному матеріалі за співавторства голови Львівської обласної організації політичної партії «Новий час», експерта Центру з інформаційних проблем територій НАН України Мазура Назара.
Саме пошуком нової національної ідеї, яка б об’єднувала польський народ пояснюють експерти масові акції протесту, що відбулися у Польщі наприкінці липня. Крім того науковець прогнозує також внутрішні конфлікти польського суспільства у майбутньому.
Сучасна польська республіка постала на ідеї католицької Польщі, яку пропагував Іван Павло ІІ. Йдучи за національною католицькою ідеєю Польща стала локомотивом розвалу комуністичної системи. Багато років Польща готувалася до своєї місії. Почалося з появи «Солідарності», на яку значний вплив мала Католицька церква, і завершилося перемогою, розпадом соціалістичної системи. Це велика заслуга польського народу перед всім світу. Проте з подальшим розвитком ця ідея себе вичерпала, оскільки зник комуністичний режим, з яким допомагала боротися католицька ідея.
На новому етапі відкинули польську інтелігенцію минулих років, яка поєднувала ідеї гуманізму і католицької Польщі. Країна прагнула знайти своє місце у об’єднаній Європі. На зміну національної католицької Польщі, ліберали запропонували «європейську Польщу». Виникла велика проблема. Європейський лібералізм нівелює національні традиції і відкидає католицизм, що є одним з основних чинників польської національної ідеології.
Консерватори ж запропонували націоналізм спрямований не на розвиток своєї національної культури, не на рух в глибинку (як цього прагнув Іван Павло ІІ), а на розширення. Якщо націоналізм спрямовувати на експансію, він стає шовінізмом. Адже коли робиться акцент не на шануванні свого, а на зневазі до довколишніх і демонстрації вищості, націоналізм перетворюється у шовінізм. У цьому плані сучасна «консервативна Польща» багато в чому нагадує імперську Росію.
Жоден ідеологічний напрямок, як «європейський лібералізм», так і «польський шовінізм» не можуть об’єднати польський народ та вивести його новий етап розвитку.
Польський парламент зробив крок до диктатури з пропонованою реформою судочинства. Фактично це крок до традиційної азійської системи «самодержця» або ж «європейського абсолютизму», де все залежить від однієї особи.
Ліберальна частина суспільства виступила проти, проте вона не пропонує ідеї «польської Польщі», а «європейська Польща» неприйнятна для більшості суспільства. Президент під тиском «ліберальної Європи» частково заблокував рішення парламенту, але це не вирішує конфлікту в цілому. Шовіністична Польща не може бути польською, бо шовінізм розмиває все національне, а ліберальна Польща також не може бути польською.
Очевидно, що ближчим часом буде поглиблюватися конфлікт між інтересами Польщі та єдиної Європи. В цій ситуації має з’явитися щось нове – позитивне, яке об’єднає польське суспільство не лише сьогодні, але й в майбутньому. Здорове відродження може початися з територіальних громад, де залишилося розуміння справжнього польського національного, як поваги до своїх традицій.
Ця нова ідея має передбачати розширення вглиб, бо експансія призводить лише до конфліктів з сусідами. Тож Польща мала б «шукати себе» у боротьбі за свої традиції, а не в спробах відкинути їх взагалі, або ж будувати єдність на спробах пригнічення сусідів, – переконані науковці.
Нагадаємо, кілька днів тому розгорівся черговий дипломатичний скандал у відносинах між Україною і Польщею, коли польський уряд затвердив новий зразок паспорта, на якому серед інших зображень присутні малюнки «Меморіалу орлят у Львові», де поховані польські учасники боїв проти української армії у 1918 році. Українська сторона вважає таку політику Польщі натяком на територіальні претензії.