2018 03 19 myh
Світ загалом правильно реагує на польські агресивні ініціативи. У нас же, на превеликий жаль, таку реакцію довелося давати громадянському суспільству. Коли промовчало українське МЗС, то зреагувала патріотична громадськість, що дала чіткий і недвозначний сигнал – Львів українське місто, дружнє до всіх народів, але нікому не дозволено висувати на нього віртуальні чи практичні претензії.
Про це в коментарі для IA ZIK заявив екс-нардеп, кандидат політичних наук Юрій Михальчишин.
«Зрозуміло, що істерична реакція польського політикуму пов’язана, в першу чергу, з тим, що недільний марш у Львові – це перша успішна не симетрична відповідь у гібридному протистоянні, яке розгорнулося ще напередодні буремних подій Майдану, після того, як польський Сейм одіозною постановою ухвалив визнання трагічних подій на Волині 1943 р. геноцидом. Це порушення історичної правди із яскраво вираженою маніпулятивною метою. За останні кілька років ситуація значною мірою загострилася. У ході комбінованих, гібридних заходів розбивання українського суверенітету позначилася чітка тенденція до висловлення ґрунтовніших претензій, аніж просто історичні суперечки з боку Польщі. До цього можемо зарахувати масову видачу так званих «карт поляка», інформаційні спецоперації, що постійно відбуваються у польському інформаційному просторі та зовнішню політику Польщі, орієнтовану на посилення впливів у західних областях України. Включно з обґрунтуванням права на реституцію колишньої польської власності, яка була тут споруджена за часів окупації західних областей України у міжвоєнний період», – зазначив Юрій Михальчишин.
Він акцентував на тому, що останні ініціативи польського парламенту та уряду вже призвели до того, що де-факто на Польщу накладено дипломатичні санкції США. Адже через одіозний закон про Інститут національної пам’яті американська дипломатія дала зрозуміти, що жодних офіційних дипломатичних зустрічей ані з президентом Польщі, ані з прем’єр-міністром з боку вищих посадових осіб США не буде.
«Це ознака того, що світ загалом правильно реагує на польські агресивні ініціативи. У нас же, на превеликий жаль, таку реакцію довелося давати громадянському суспільству. І коли промовчало українське МЗС, коли практично навіть не було викликано посла Польщі в Києві для надання пояснень, то зреагувала патріотична громадськість. І те що у Львові відбувся такий велелюдний патріотичний захід, основним контингентом якого була українська патріотична молодь та ветерани бойових дій на східному фронті, означає, що сигнал є чіткий і недвозначний – Львів є українським містом, містом дружнім до всіх народів. Але це територія, на яку нікому не дозволено висувати віртуальні чи практичні територіальні претензії», – підкреслив він.
Юрій Михальчишин переконаний, що дії сьогоднішньої польської влади фактично блокують історичний діалог між Польщею та Україною, проте польсько-український діалог потрібно й далі вести, компенсуючи гуманітарну сферу хоча б економічним та військово-технічним співробітництвом.
«Якщо і надалі будуть збережені такі законодавчі новації, що практично криміналізують кілька мільйонів громадян України, які використовують бандерівську символіку, мають предків, які воювали в Українській повстанській армії та загалом визнають український національно-визвольний рух за основоположну державотворчу силу ХХ ст., то у цій сфері діалог буде заморожено надовго. Натомість його слід на взаємовигідних паритетних засадах продовжувати у сфері економічного та військово-технічного співробітництва. Можливо, не великі, але реальні практичні досягнення зможуть частково знівелювати той негатив, який накопичений у сфері гуманітарної та інформаційної політики», – підсумував Михальчишин.